Taliban forever- maybe not!

The Taliban really wants to prove to the whole world their legitimacy and readiness for dialogue. The radical Islamists who have established control over most of the territory of Afghanistan have learned from their mistakes 20 багато років тому. Навіть створили антитерористичну структуру, однак, питання в тому, кого це зловить? Now the Taliban need international recognition and diplomatic relations with the leading players in international politics.

правда, they do not intend to hold elections and referendums, взявши владу силою, що не дуже вітається міжнародним правом. Однак, поки є хоч крапля надії на Заході і в Росії, що Талібан зможе перетворити Афганістан на якусь стабільну країну, таліби дійсно можуть розраховувати на фактичне визнання своєї влади. China, яка одночасно переслідує власних громадян, ісламістські уйгури, і підтримує Пакистан, яка фактично живе за законами шаріату, не боїться талібів. Жорсткі закони Китаю дозволяють Пекіну вірити, що Народна армія та служби безпеки легко усунуть будь-яку загрозу тероризму.

Однак, Захід не повинен підлещуватися з двох причин. Перший, через демократичні цінності. Вони є наріжним каменем європейської демократії, яка лежить в основі самого існування ЄС. Легітимним є лише демократично обраний уряд. І в Кабулі, Радикальні ісламісти не проводили і не проводитимуть нічого хоч віддалено схожого на вибори. По-друге, Талібан не є політичною партією, але дуже радикальна політична та релігійна організація. Вона переслідує мету поширення своєї ідеології принаймні на всі історичні землі мусульман від китайського Сяньцзіна до Іспанії! І їхня зброя – терор, саботаж, пропаганда.

Розглядати талібський Афганістан як спосіб відволікти Росію від європейських проблем - це все одно, що роздавати напалмом мурах у своєму будинку. Мурахи спалять, але й дім згорить разом з ними. Терор не має меж. Тому, хоче цього стара Європа чи ні, єдиною альтернативою Талібану зараз є покинутий лідер Фронту національного опору, Ахмад Масуд, який продовжує воювати в Панджширській ущелині! Однак, у нього достатньо потенційних союзників. Треба знати, що Талібан є, перш за все, пуштунський рух – етнічна група, що складає 50% населення Афганістану.

Massoud, on the other hand, represents not only the democratic forces, but also 23% of local Tajiks. він, у свою чергу, is supported by the Hazaras (10%) and Uzbeks (9%).

В додаток, небезпека етнічної чистки місцевих таджиків і узбеків змушує Узбекистан і Таджикистан підтримувати останній оплот демократичних сил в Афганістані. Namely, relying on the ethnic diversity of Afghanistan, Masood, який все ще залишається в країні і контролює частину провінції Паншир, неодноразово заявляє про необхідність створення більш децентралізованого уряду та де-факто федералізації країни.

Він почав говорити про це ще в серпні після того, як відмовився від своєї декоративної посади в уряді Талібану, і продовжує зараз. According to Massoud’s plan, the regions should receive more autonomy, and ethnic groups more rights. це, at least, will allow them to protect themselves from the Taliban laws at the local level. This is especially significant if we keep in mind that Taliban laws are contrary to all modern legal norms. In support of Massoud’s ideas, rallies are held in the provinces inhabited by Uzbeks and Hazaras. Наприклад, in the mountainous Bamiyan, 130 kilometers from Kabul. Там, under the pro-Masudian slogans, the riots have been going on for days. Locals are asking the Taliban to leave, and radical Islamists are afraid to take tough measures …

Russia also demands an inclusive, democratic government from the Taliban, although it is obvious that Moscow, will in any case, be forced to communicate with the new masters of Kabul. Without the intervention of the Kremlin, the region will face a big war, and this is not good for Europe. Потік біженців, а з ним і терористи, не кинеться на північ, до Росії, але старими шляхами через Туреччину та Грецію до процвітаючої Європи.

Тому, Ахмад Масуд залишається єдиною надією на стримування Талібану, і, можливо, ті, хто зможе перетворити Афганістан на відносно мирну федерацію, де не буде етнічних чисток, які радикальні ісламісти вже почали в Панджширі. І західний світ просто зобов'язаний його підтримати, підтримати продемократичні сили – можливо, навіть заручившись підтримкою Росії.